Торба – зручна, перевірена часом модель сумки. Вона містка, універсальна, а при грамотному оформленні стане хорошим доповненням до одягу будь-якого стилю. В’яжеться сумка-торба з трикотажної пряжі своїми руками дуже просто – потрібні тільки нитки, гачок і пара годин вільного часу. При мінімумі витрат і зусиль можна стати володаркою ексклюзивного аксесуара, який буде яскравим акцентом будь-якого способу, особливо в стилі casual.
Опис моделі
Торба зовні схожа зі звичайним мішком. У неї прямий або злегка розширюється догори силует. Нижня частина оформлена у вигляді плоского дна в формі овалу або кола. Для захисту вмісту вхід сумки затягують шнуром, продернутим по верхньому краю. Модель має дві ручки і довгий ремінець. Немає обмежень на розмір торби, вона може бути значних обсягів або мініатюрної, вміщати спортивну форму або кілька необхідних дрібниць.
Модель має такі переваги:
- простоту конструкції – сумку можна швидко відкрити і дістати все необхідне;
- великий внутрішній об’єм, до якого увійдуть великі речі: парасольку, форма для фітнесу, запасні туфлі;
- універсальне призначення – торбу доречно використовувати в якості ділової або спортивної моделі, для походів по магазинах або заміських поїздок.
Такий аксесуар підійде жінкам будь-якого віку, допустимо його оформлення практично в будь-якому стилі. Особливо гармонійно в’язана сумка вписується в напрямку бохо, гранж, Шеббі-шик – в них часто використовують вироби ручної роботи.
Недолік моделі – відсутність внутрішніх відділень, що часто ускладнює пошук загубилася всередині речі. Мінусом також вважається незахищений вхід, через який в дощову погоду вміст сумки може намокнути.
Необхідний матеріал
Швидкість виготовлення і зовнішній вигляд виробу залежать від матеріалу, який буде обраний. Для в’язання сумок підходить міцна пряжа з великою товщиною нитки. Отримане полотно має витримувати серйозні навантаження, не деформуватися в процесі експлуатації.
Для виготовлення сумок оптимальні різні види фантазійної пряжі, які відрізняються від традиційних ниток складом сировини, складним і міцним плетінням. Найпопулярніші варіанти:
- Трикотажна пряжа – вона вже стала традиційним матеріалом для рукоділля. Смуги бавовняного полотна шириною 1-3 см при натягу згортаються в своєрідну нитку. Особливо просто в’язати з трикотажної пряжі гачком, адже навіть самий елементарний малюнок при цьому виглядає виразно й ефектно.
- Помпонная пряжа – створена на основі звичайної нитки, але через певні проміжки на ній розташовуються невеликі потовщення. Вони в ході в’язання стають схожими на помпони, з яких формується щільне, м’яке полотно.
- Стрічкова пряжа – зовні нагадує звичайну тасьму, що складається з декількох шарів волокон, які распушаются і створюють об’ємне, пишне полотно. Для роботи використовують спиці або гачок великого діаметра.
- Об’ємна пряжа – назва говорить сама за себе. Нитки товщиною від 1 см в’яжуть спицями, гачком або пальцями рук. У складі пряжі високий відсоток синтетичних волокон. Готові декоративні вироби виглядають дуже оригінально, в’яжуться легко, швидко.
- Пряжа у вигляді шнура – має складне плетіння, різниться товщиною, складом нитки. Ідеально підходить для виготовлення сумок, ременів.
Також використовують для в’язання торби ворсову пряжу, яка імітує хутро, нитки з паєтками і намистинами – все залежить від конкретної моделі і обраного дизайну.
Для роботи з товстими нитками підбирають металевий або пластмасовий гачок з 6 по 12 номер. Обов’язково пров’язують зразок, щоб визначитися з щільністю полотна і підсумковим кількістю пряжі.
Вибір техніки в’язання
Торба складається з овального або круглого денця, бічних стінок, ручок. В процесі в’язання використовують різні види петель, кожному з яких присвоєно власну назву і графічний символ. Щоб розуміти схеми і опис робіт, потрібно освоїти базові прийоми. Позначення в різних джерелах не завжди збігаються, але маючи уявлення про техніку в’язання, набагато простіше розшифровувати готові графічні зображення. Базовими елементами вважаються повітряна петля, стовпчики без накиду і з накидом. Важливі нюанси:
- Потрібно розрізняти початкову і повітряну петлю: перша завжди знаходиться на гачку, а остання – нижче нього. Це добре видно на прикладі звичайної ланцюжка з повітряних петельок.
- Щоб зв’язати стовпчик без накиду, гачком витягають робочу нитку через петлю нижнього ряду. Дві утворилися петлі потрібно провязать за один прийом.
- Щоб зв’язати стовпчик з накидом, на гачок накидають нитку, через петлю нижнього ряду витягують наступну. Утворилися дві петлі і накид пров’язують в два прийоми.
- Напівстовпчик в’яжеться аналогічно стовпчику з накидом, тільки петлі і накид пров’язуються не в два, а в один прийом.
- Для створення з’єднувального стовпчика робочу нитку витягують гачком за один прийом через петлю нижнього ряду і початкову.
- На базі основних стовпчиків в’яжуться інші елементи, де використовується більша кількість накидов.
При плетінні гачком малюнок формується з різних комбінацій петель і стовпчиків. Їх назви та позначення завжди супроводжують будь-яку схему.
Існують певні правила розгляду графічних зображень: схема в’язання гачком читається знизу, послідовність петель в непарному ряду – справа наліво, в парних – зліва направо, кругової малюнок – проти годинникової стрілки.
Етапи виготовлення
Почати роботу потрібно з визначення розмірів і стилістичного оформлення сумки. Від цього будуть залежати фактура і кількість необхідної пряжі. Далі варто зв’язати зразок малюнка і порівняти його з параметрами викрійки. Якщо «проба» вдалася, можна готувати необхідні інструменти. Крім пряжі знадобляться:
- гачок;
- ножиці;
- голка з великим вушком;
- сантиметрова стрічка;
- пластикові маркери; щоб при круговому в’язанні відзначати початок ряду.
Також на даному етапі потрібно запастися фурнітурою, яка в деяких моделях відразу кріпиться до сумки в процесі її плетіння. Необхідно уважно розібратися в схемі малюнка, а оцінити свої можливості допоможуть уроки в’язання сумки-торби з трикотажної пряжі, майстер-класи досвідчених майстринь. Найпростіший варіант – безшовна модель. Алгоритм роботи:
- Спочатку вив’язується дно овальної або круглої форми, а далі – стінки торби у вигляді прямої труби.
- Якщо модель складається з окремих мотивів (квадратів, ромбів, трикутників), за основу береться готова форма сумок даної категорії, з оглядкою на неї розраховується бажаний розмір кожного елемента. Далі вив’язуються все мотиви. На останньому етапі зшийте їх в загальне полотно.
- Готова сумка розправляється, відпарює, щоб виправити нерівності і надати виробу закінченого вигляду.
- Далі на поверхні фіксуються прикраси і декоративні елементи з наскрізним кріпленням.
- Після цього в сумку для жорсткості вкладається дно з картону, вшивається підкладка з внутрішньою кишенею.
- Шнур, ручки, довгий ремінець можна сплести з цих же ниток або придбати готові вироби в магазині.
- Вся підготовлена фурнітура кріпиться на заключному етапі. По верхньому краю вироби протягується шнур, на бічних ділянках встановлюються карабіни або кільця для ручок.
З трикотажної пряжі сумка-торба своїми руками в’яжеться швидко, її виготовлення займає від 2 до 5 годин. Якщо підготувати все необхідне, розібратися зі схемою в’язання, можна без зайвих зусиль створити ексклюзивну і корисну річ, яка прослужить дуже довго.
Способи декору
Зробити торбу більш колоритною допомагають традиційні декораторські прийоми. З їх допомогою в’язана гачком сумка може змінитися до невпізнання:
- Найпростіший спосіб – спочатку підібрати об’ємний, виразний візерунок. На гладкому полі вив’язують контури листя, квітів, фігурки тварин. Чіткий геометричний візерунок також підійде для торби спортивного або ділового призначення.
- Важливу роль відіграє колір, часто саме він визначає стиль сумки. Торба з блакитними і білими смугами підтримає морські мотиви, рожева модель з квіточками неодмінно сподобається маленькій модниці. Етнічні візерунки відмінно виглядають як на світлому, так і на темному тлі, таке оформлення на піку моди і в пошані у молодих людей.
- Торба з ажурним візерунком вписується в концепцію стилю Шеббі-шик, популярного серед жінок різного віку. Сумка світлих тонів з квітковим або рослинним раппортом стане ідеальним доповненням до романтичного образу.
Монотонний трикотажний малюнок можна урізноманітнити вишивкою, орнаментом з паєток, намистинами, композицією з гудзиків або стразів. Помпони і кисті, накладні квіти і букети також здатні змінити стилістичне сприйняття готової сумки-торби.
Фурнітура
Знаючи, як зшити сумку, варто ще й творчо поставитися до її оформлення. Це в першу чергу стосується фурнітури, яку бажано підбирати в єдиному стилі з виробом. Одного кольору стяжка, ручка і ремінець підходять для ділової моделі сумки. Етнічний напрямок підтримає фурнітура з дерева. Для гламурної торби варто підібрати ефектну застібку і золотий ланцюжок замість звичайного ремінця.
Кожен елемент сумки, будь то оригінальна гудзик або підвіска-метелик, буде відображенням смаку майстрині і її творчих здібностей. Не потрібно боятися експериментувати з пряжею, адже це доступний і дуже вдячний матеріал, з якого можна створити справді унікальні речі.